top of page

Екзистенційний вакуум у військовослужбовців під час бойових дій. Подолання екзистенційної кризи за допомогою логотерапії

Фото автора: Марія Москалюк
Марія Москалюк
21 жовт.
Читати 6 хв

Оновлено: 23 години тому

Автори: Марія Москалюк, Андрій Софійчук, Дмитро Калужин, Карина Скоморохова

Під керівництвом Олени Рибчук

Представлено на «Студентському форумі» 27 лютого 2025 року.

«Глибока ніч. Ти сидиш в окопі. Тиша тут означає лише одне – це затишшя перед боєм. Десь далеко чується гуркіт артилерії. Але всередині – ще гучніше. Питання, яке ріже свідомість: “Для чого все це? Як довго ще? Чи буде колись інше життя?”

Коли війна триває місяці й роки, вона забирає не лише фізичні сили, а й сенси. Наша стаття це спроба знайти відповідь на запитання, як не загубити себе у цьому вирі.

Віктор Франкл, людина, яка пережила концтабори і втратила все, казав: «Людина не просто існує — вона завжди прагне чогось більшого, ніж вона сама».

Якщо війна триває, то сенс життя не має бути відкладений на «після». Його потрібно знаходити тут і зараз.»


Військовий у спорядженні в укритті. Фото з першодруку.
Військовий у спорядженні в укритті. Фото з першодруку.

Екзистенційний вакуум — це стан, коли людина втрачає відчуття сенсу життя. Для військових у тривалих бойових діях він набуває особливо гострої форми.

Основні причини екзистенційного вакууму на війні

Зміна попередніх сенсів

До початку військової служби були інші сенси і орієнтири, людина мала сім’ю, роботу, мрії. В умовах постійних бойових дій, ці сенси здаються далекими або втраченими. З’являється конфлікт цінностей.

Тривала невизначеність і руйнація попередніх зв’язків

Монотонність і виснаженість, постійні бойові дії. Відсутність чітких термінів служби. Відсутність особистої свободи. Неможливість планування майбутнього. Розлука з близькими/родиною/коханими. Війна затягується, немає чіткої дати завершення, немає гарантій, що буде «нормальне» життя після.

Очікування/реальність

Розчарування у системі. Неможливість впливати на глобальні процеси. Відсутність змін створює відчуття безвиході. Доброта і м’якість розцінюються як слабкість. Власна думка не завжди доречна.

Психологічне відсторонення/страх ПТСР

Щоб захистити себе від болю втрат, військові часто відключають емоції, а разом із цим волю до сенсу. Постійна активність інстинктів самозбереження блокує інші емоції. Страх смерті/каліцтва. Постійне спостереження смертей знецінює життя взагалі. Постійні бойові дії, втрата побратимів.


Людина біля військових поховань з українськими прапорами. Фото з першодруку.
Людина біля військових поховань з українськими прапорами. Фото з першодруку.

Віктор Франкл описував цей стан у в’язнів концтаборів та наголошував: «Найважливіше – це не те, що ми чекаємо від життя, а те, що життя чекає від нас».

Логотерапія — це метод психотерапії, заснований на пошуку сенсу життя навіть у найскладніших умовах. Франкл вважав, що людина може пережити будь-які страждання, якщо знайде своє «навіщо».

Як знайти сенси воювати і жити далі?

Віднайдення нових сенсів відповідно до своєї сутності. Формування відчуття гідності за вибір стати на захист своєї країни. Віднайдення сенсів — того, заради кого або чого варто витримати всі випробування війни. Знайти сенс у буденних викликах, підтримці і відповідальності за побратимів, за виконання бойового завдання.


Групове фото військових біля укриття. З першодруку.
Групове фото військових біля укриття. З першодруку.

Парадоксальна інтенція

Гумор — як найефективніший спосіб полегшити напругу, стрес, страх. У військових гумор може бути як спосіб озвучити табуйовану для мирного життя тему смерті. В легкій і кумедній формі довести ситуацію до абсурду. Зменшити напругу, обговорюючи прямо можливі варіанти розвитку подій. Складання плану дій для близьких за будь-якого розвитку подій.

Самодистанціювання та повернення до сенсів

Повертати себе до сенсів. Подивитись на себе і досвід як спостерігач. Ставити питання: Навіщо я тут? Мої цілі. В чому моя унікальність? В чому моя суперсила? Якби за мною спостерігала значима для мене людина, коли я роблю найскладнішу роботу, що б вона сказала? (Примітка редакції)

Самотрансценденція

У кожного військового є те, заради чого і кого він захищає країну. Зазвичай для кожного є символ своєї “Беззбройної краси і любові”. Це може бути кохана людина/дитина/батьки/рідне місто/школа/спогади. Це допомагає розуміти свою унікальну місію та невипадковість. Робити щоденно важку роботу, долати страх і втому. Знати заради чого і кого військовий має повернутись з війни. Що він може зробити після війни корисне і чому його досвід буде необхідний. (Примітка редакції)

Приклади

1. Сенс у виконанні обов’язку

«Я тут не просто так. Я захищаю тих, хто залишився вдома. Я частина чогось більшого»
  • Виконання місії як джерело сенсу.

  • Усвідомлення, що твоя боротьба змінює хід історії.

2. Сенс у стосунках та підтримці побратимів

«Я борюся не лише за себе, а й за тих, хто поруч»
  • Дружба і братерство як точка опори.

  • Навіть у найтемніші часи підтримка інших дає відчуття значущості.

3. Сенс у внутрішньому зростанні

«Я стаю сильнішим, я пізнаю свої межі, я вчуся не здаватися.»
  • Війна відкриває в людині силу, якої вона не знала.

  • Навіть у хаосі можна розвивати характер, витримку, стійкість.

4. Сенс у майбутньому

«Я маю пережити це, бо після війни буде життя»
  • Створення ментального образу майбутнього, за яке варто боротися.

  • Психологічне закріплення себе в майбутньому: ким я хочу бути після війни?

Логотерапія не заперечує страждання, вона допомагає знайти в ньому сенс. Франкл казав: «У людини можна відібрати все, крім одного – останньої свободи: обирати своє ставлення до будь-яких обставин».

Сократівський діалог

  1. Як довго Ви воюєте?

  2. Шлях у війську (доброволець/мобілізація)

  3. Чи був за час несення служби період апатії/депресії/фрустрації?

  4. Основний чинник/фактор, який призвів до цього?

  5. Якщо так, на якому етапі він з’явився? (навчальний центр / безпосередня участь у бойових діях / відпустка та повернення з неї)

  6. Як вдалось подолати цей стан, що сприяло цьому?

  7. Чи вдалось знайти сенс у цій ситуації?

  8. Що допомагає тримати бойовий дух бійців/побратимів?

  9. Як рятує гумор?

  10. Чи допомагає думка про важливість своєї місії у подоланні страху та фрустрації?

  11. Навіщо я тут? Мої цілі.

  12. В чому моя унікальність і суперсила? (що подобається і виходить робити найкраще, як це виходить).

  13. Якби за мною спостерігала значима для мене людина, коли я роблю найскладнішу роботу, що б вона сказала?

Навіть у затяжній війні можна знайти точки опори. Це не заперечення реальності, а спосіб зберегти себе в ній.


США: Після війни у В’єтнамі розвивалися програми психологічної допомоги ветеранам, що включали групову та індивідуальну психотерапію. У дослідженні групової психотерапії за участю ветеранів В’єтнаму після лікування спостерігалося помірне зменшення вираженості симптомів ПТСР (Fontana & Rosenheck, 1996; Schnurr et al., 2003). (Примітка редакції)


Ізраїль: В умовах тривалих військових конфліктів у країні розвивалися системи психологічної та реабілітаційної підтримки військових і ветеранів, які постраждали під час служби. Допомога включає психологічну підтримку, реабілітаційні послуги та супровід родин і спрямована на відновлення та повернення до цивільного життя (Israel Ministry of Defense, 2024, n.d.). (Примітка редакції)


Велика Британія: Ветерани Фолклендської війни, як і учасники інших конфліктів, отримують спеціалізовану психологічну допомогу, зокрема в організації Combat Stress. Серед описаних організацією методів — когнітивна терапія ПТСР та інші підходи до опрацювання травматичного досвіду (Combat Stress, 2024, 2026). (Примітка редакції)


Логотерапія у роботі з бойовим ПТСР: У США Southwick та співавтори (2006) описали застосування логотерапії як доповнення до інших підходів у допомозі ветеранам із хронічним бойовим ПТСР. Така робота звертається до екзистенційного виміру їхнього досвіду — втрати сенсу життя та провини вцілілого. (Примітка редакції)


Міжнародний досвід свідчить про важливість комплексної психологічної підтримки військових і ветеранів. Логотерапія допомагає працювати з екзистенційним вакуумом — віднаходити сенс і життєві орієнтири, зокрема після бойового досвіду. Її включення до програм підтримки може сприяти покращенню психологічного благополуччя та реадаптації до мирного життя. Саутвік та співавтори описують застосування логотерапії як доповнення до інших підходів у допомозі ветеранам із хронічним бойовим ПТСР, зокрема у роботі з втратою сенсу та провиною вцілілого (Southwick et al., 2006). (Примітка редакції)


Двоє військових біля квітучого поля. Фото з першодруку.
Двоє військових біля квітучого поля. Фото з першодруку.

Робота з ветеранами війни

Повернення з війни не є завершенням військового шляху. Це лише початок перетворення травми в досвід. Це пошук нових сенсів, своєї унікальності і місії.

Логотерапія як ключовий елемент програм психологічної підтримки для військовослужбовців.

Логотерапія фокусується на пошуку індивідуального сенсу життя, що є критично важливим для ветеранів, які стикаються з екзистенційними кризами після бойових дій.


Супровід в подоланні екзистенційних криз у ветеранів війни:

Трансформація травматичного досвіду:

Використання методів логотерапії для перетворення негативних переживань у джерело особистісного зростання та мотивації.

Розробка стратегій подолання почуття провини та посттравматичних стресових розладів.

Відновлення сенсу життя:

Допомога ветеранам у переосмисленні життєвих цілей та знаходженні нових сенсів після повернення з війни.

Групова терапія:

Організація групових сесій, де ветерани можуть ділитися досвідом та підтримувати один одного в пошуку сенсу.

Створення спільноти, яка сприяє колективному відновленню та реінтеграції.

Підтримка рідних та суспільства:

Сприяння усвідомленню особистої значущості та ролі в суспільстві.

Сімейна терапія.

У магістерській роботі Ольги Кругляк «Специфіка соціально-психологічної реадаптації військових після війни» описано застосування логотерапії у поєднанні з арттерапією та прийомами саморегуляції. Авторка повідомляє про покращення емоційного стану, зменшення симптомів ПТСР і депресивних проявів, а також відновлення здатності формулювати життєві цілі. Наведені результати свідчать про позитивну тенденцію застосування логотерапії у комплексній психологічній підтримці та реадаптації військовослужбовців (Кругляк, 2024). (Примітка редакції)

Страх і тривога належать до поширених реакцій після травматичних подій. Такі реакції самі по собі не означають слабкості (National Center for PTSD, n.d.). (Примітка редакції) Однак без належної психологічної підтримки цей страх може призвести до глибоких екзистенційних криз.


Джерела редакторських уточнень

Кругляк, О. В. (2024). Специфіка соціально-психологічної реадаптації військових після війни [Магістерська робота, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя]. ELARTU. https://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/47543

Combat Stress. (2026, September). How we help. https://combatstress.org.uk/get-help/how-we-help/

Fontana, A., & Rosenheck, R. (1996). Improving the efficiency of outpatient treatment for posttraumatic stress disorder. Administration and Policy in Mental Health, 23(3), 197–210. https://www.ptsd.va.gov/professional/articles/article-pdf/id07116.pdf

Israel Ministry of Defense. (2024, March 25). אגף השיקום גיבש סל טיפולים חסר תקדים לפצועי המלחמה [The Rehabilitation Department has developed an unprecedented package of treatments for those injured in the war]. https://mod.gov.il/כתבות-ומבזקים/חדשות-משרד-הביטחון/אגף-השיקום-גיבש-סל-טיפולים-חסר-תקדים-לפצועי-המלחמה

Israel Ministry of Defense. (n.d.). Rehabilitation Department. https://www.mod.gov.il/en/departments/rehabilitation-department

National Center for PTSD. (n.d.). Common reactions after trauma. U.S. Department of Veterans Affairs. https://www.ptsd.va.gov/understand/isitptsd/common_reactions.asp

Schnurr, P. P., Friedman, M. J., Foy, D. W., Shea, M. T., Hsieh, F. Y., Lavori, P. W., Glynn, S. M., Wattenberg, M., & Bernardy, N. C. (2003). Randomized trial of trauma-focused group therapy for posttraumatic stress disorder: Results from a Department of Veterans Affairs cooperative study. Archives of General Psychiatry, 60(5), 481–489. https://doi.org/10.1001/archpsyc.60.5.481

Southwick, S. M., Gilmartin, R., McDonough, P., & Morrissey, P. (2006). Logotherapy as an adjunctive treatment for chronic combat-related PTSD: A meaning-based intervention. American Journal of Psychotherapy, 60(2), 161–174. https://doi.org/10.1176/appi.psychotherapy.2006.60.2.161

Коментарі


bottom of page